Куди покласти… фотоапарат?

– Гено, тобі дуже важко нести речі?
– Ну як тобі сказати, Чебурашко… дуже важко.
– Слухай, Гено, давай я речі понесу, а ти візьми мене?
– Це ти здорово придумав!
© Чебурашка та Крокодил Гена

 

 

Ось такі вже пейзажисти люди, вічно думають, куди ж щось покласти. Чи то горизонт, чи то фотоапарат 🙂

Зйомка гірських пейзажів практично гарантовано тісно переплітається з походами. Так чи інакше, а дістатися точки зйомки буває непросто, хоч і цікаво. Заради години зйомки на світанку або ж під час заходу сонця доводиться йти день з наплечником, повним не лише фотоапаратури, але і всякого туристичного барахла і їжі. І, зазвичай, поруч немає Чебурашки, який би допоміг 🙂 Зрозуміло, що за весь цей час доводиться бачити різні краєвиди, місцями й доволі гарні. Нерідко хочеться щось сфотографувати, бодай на пам’ять. Але нести камеру на шиї цілий день доволі некомфортно, це погано впливає на темп та загальне самочуття. А нести її в наплечнику і кожного разу зупинятись і витягати – не дуже зручно. Навіть якщо в групі багато фотографів, все-рівно часто інші йдуть далі, а ти бавишся з зняв-дістав-сфотографував-сховав-надів. Сьогодні у фокусі – питання, як нести фотоапарат у поході: коротко розповім про різні варіанти, які я коли-небудь пробував, і той, який здається мені ідеальним на сьогодні.
Читати далі

Advertisements

Осінні Вухатий камінь та Смотрич

Думка поїхати на Смотрич і Вухатий камінь пофотографувати жила в моїй голові давно. Але місця трохи далекі, добиратися не є зручно, і все відкладалося. Цього разу нарешті вирішили надолужити, і ми з напарником весело прямували в село Дземброня, звідки й починався маршрут.
Читати далі

Влазимо в діапазон

Після “філософії” про обробку хотілося би все-таки задовільнити апетит багатьох читачів і розповісти щось більш наближене до практики. Сьогодні розповім, як я “втискаю” в фотографію перепад яскравостей, коли він завеликий для одного кадра.

Читати далі

Навіщо я обробляю свої фото? Коли зупинитися в обробці?

Коли людина починає освоювати фотошоп, вона не шкодує нікого – ні рідних, ні друзів, ні домашніх улюбленців!
© Народна творчість

Як ми вже говорили, практично будь-яка фотографія так чи інакше отримує свою порцію обробки. Проте в кожного фотографа є своя певна межа, до якої він вважає фотографію “чесною”. Сьогодні спробую розповісти, навіщо я обробляю свої фото, і коли я вважаю за краще зупинитися.

Читати далі

Серпень

30 секунд, F/16, ISO 100

Такі прибульці з’явилися на наших полях не так давно. Ще недавно годі було й уявити ось такі акуратні поля з копицями, автоматом запакованими в чудернацькі форми, але зараз місцеві вже дивляться на це, як щось звичне і нормальне, лише з докором хитаючи головою при вигляді розсипаного зерна – його чомусь більше, ніж звично. Звичайно ж, такі напівфантастичні форми не могли не привернути мою увагу. Для підкреслення фантастичності я вирішив використати довгу витримку, і тут в нагоді став найрідше використовуваний мною фільтр – ND1000 (не менш улюблений від того, між іншим). І хоча в перший день було похмуро, наступного мені вдалося зловити саме такі хмари, як хотілося.

Чи буває фотографія “чистою”?

Раніше люди валили все, що не можна пояснити, на містичні сили. А тепер – на фотошоп!

© Анекдот

Є така категорія людей, які вважають будь-яку обробку фотографії неприпустимою. “Глядач має бачити те, що видала камера, а все решта – від лукавого!” – кажуть вони. Насправді відсутність обробки – річ уявна, але хтось із цих любителів чистоти над цим не замислюється, а хтось і сам лукавить 🙂 Справа в тому, що на виході з камери ми отримуємо вже оброблений кадр. Практично завжди він відрізняється від того, що бачило око (поставте просто об’єктив довгофокусний або фішай, і одразу відчуйте різницю – це теж своєрідна обробка).

Ліворуч - фото на 24мм, праворуч - з об'єктивом фішай 15 мм. Зроблені в один час з одного місця.

Ліворуч – фото на 24мм, праворуч – з об’єктивом фішай 15 мм. Зроблені в один час з одного місця.

Читати далі

Ти признайся мені.. заквітчана Чорногора

IMG_3006

Великий фото-звіт про цьогорічну подорож на Чорногору за фотографіями рододендронів. Окремі враження від поїздки і дуже багато фото.

Читати далі

Чому я не люблю квадрат

Через недбалість працівників картина “Чорний квадрат” Малевича провисіла на виставці догори ногами півроку.

© Анекдот

Сьогодні кілька слів про те, чому в мене серед фотографій так мало квадратів. Не перемикайте 🙂

0201kvadrat

Читати далі

Куди “покласти” горизонт?

Ходили на фотополювання. Завалили десять горизонтів.

© Народна творчість

Мабуть, немає більш поширеного жарту серед фотографів, ніж про “завалені” горизонти в тій чи іншій формі. І якщо нахилена лінія горизонта викликає в глядача очевидний дискомфорт, і шляхи усунення цього недоліка очевидні, то саме позиціювання горизонта в кадрі викликає багато запитань.

Література нерідко буває категорична – горизонт:

  • не можна класти по центрі кадра
  • потрібно розмістити на лінії, яка ділить кадр у співвідношенні 1:2, тобто на три різні частини.

Давайте спробуєм розібратися, що стоїть за цими рекомендаціями і чи завжди варто їх категорично дотримуватися.

Читати далі