Не знаю, чи не запізно ще писати якісь підсумки року, але хочеться для себе згадати позитивні моменти, а заодно і вийти трохи з режиму “хом’яка” і показати щось новеньке. Заманюю вас фотографією з однієї з моїх “рожевих мрій” – льодовикової лагуни Jökulsárlón. А далі – ще трохи фото,
трохи сумбурно, але і рік був сумбурний 🙂
Звичайно ж, Ісландія стала родзинкою. Я частенько подумую показати щось з фото, але дуже часто це закінчується тим, що я забуваюся і починаю просто переглядати фотогафії і згадувати враження.
А вражень трохи було: тут тобі і урвища висотою в декілька висотних будинків, і льодовики; і земля, на яку не можна ставати – гаряча! І річки з температурою, комфортною для купання. І гуляння в кроксах по березі океану поруч з кригою в льодовиковій лагуні, під здивовані погляди японських фотографів. І, звичайно, пафіни, милі і симпатичні.
Але не Ісландією єдиною.. так вийшло, що побував цього року в майже в десятку країн. Ну, добре, в десятці країн, якщо рахувати рідну 🙂 В деяких вже не вперше, а деякі відкривав для себе. Згадаю найбільш яскраві місцини.
Австрійські альпи, неймовірно затишні, камерні, по-австрійськи акуратні. Я думаю, саме завдяки ним я собі дуже “заспойлив” враження від озера Блед в Словенії, куди ми потім вирушили. Блед – це, мабуть, туристичне розчарування року, бо давно хотілося потрапити туди (я б навіть сказав – мріяв!) і очікування були досить високі. Але на фото, які раніше бачив, не було видно, що місце виявиться заточеним під масовий туризм, і хоч і симпатичне місцями, але після тиші і спокою альп мені звідти хотілося пошвидше втекти назад.
.. або вперед, і ми помчали до Італії, яка після Бледу вже не виглядала такою галасливою, як очікувалося 🙂 Судячи з фото, я тут більше займався birdwatching’ом, ніж пейзажами:
Заодно і тренувався трохи на майбутнє – досвід знадобився на зйомці пафінів в Ісландії.
Дорогою додому ми не змогли відмовити собі у візиті на перлинку Татр – Штрбське плесо.
Воно все таке ж гарне, затишне і з купою комарів. Приємно, що є речі, які не міняються у цьому світі 🙂
Наприкінці року була ще одна несподівана подорож, і знову вдруге в місце, де я був. Але цього разу Йосеміті розкрилося зовсім по-іншому, і саме тут я наздогнав пропущену в Україні золоту осінь.
Сходили ми в Йосеміті і до водоспадів, давши мені можливість побурчати що “після Ісландії мене вже водоспадами не здивуєш” 😉 Насправді, там гарно, але якийсь кадр вліз в кадр і зіпсув 😉
Ну, але доля правди в жарті все ж є, Ісландія то є Ісландія:
Наостанок все ж викладу фото, яке вже було, десь на початку року, а то получилися підсумки з кадрів, які ніхто крім мене не бачив 😉
Карпати, наші, рідні 🙂
Щасливого нового року вам, і веселих свят!!
© Sasha Bystrikov
