Куди покласти… фотоапарат?

– Гено, тобі дуже важко нести речі?
– Ну як тобі сказати, Чебурашко… дуже важко.
– Слухай, Гено, давай я речі понесу, а ти візьми мене?
– Це ти здорово придумав!
© Чебурашка та Крокодил Гена

 

 

Ось такі вже пейзажисти люди, вічно думають, куди ж щось покласти. Чи то горизонт, чи то фотоапарат 🙂

Зйомка гірських пейзажів практично гарантовано тісно переплітається з походами. Так чи інакше, а дістатися точки зйомки буває непросто, хоч і цікаво. Заради години зйомки на світанку або ж під час заходу сонця доводиться йти день з наплечником, повним не лише фотоапаратури, але і всякого туристичного барахла і їжі. І, зазвичай, поруч немає Чебурашки, який би допоміг 🙂 Зрозуміло, що за весь цей час доводиться бачити різні краєвиди, місцями й доволі гарні. Нерідко хочеться щось сфотографувати, бодай на пам’ять. Але нести камеру на шиї цілий день доволі некомфортно, це погано впливає на темп та загальне самочуття. А нести її в наплечнику і кожного разу зупинятись і витягати – не дуже зручно. Навіть якщо в групі багато фотографів, все-рівно часто інші йдуть далі, а ти бавишся з зняв-дістав-сфотографував-сховав-надів. Сьогодні у фокусі – питання, як нести фотоапарат у поході: коротко розповім про різні варіанти, які я коли-небудь пробував, і той, який здається мені ідеальним на сьогодні.

Почнемо з екскурса в історію. Колись, коли я ще користувався мильничкою-ультразумом, найкращим варіантом була поясна сумка. Зручно, все під рукою, ще й додаткові речі можна було тримати. Потім, з “дорослим” фотоапаратом, все перестало поміщатися, і я почав пробувати різні варіанти.

Ось такою поясною сумкою я користувався для мильнички-ультразума. Перевагою було те, що з неї робився невеликий легкий наплечник для радіальних вилазок навколо табору.

Ось такою поясною сумкою я користувався для мильнички-ультразума. Перевагою було те, що з неї робився невеликий легкий наплечник для радіальних вилазок навколо табору. Фото з сайту виробника.

Перша думка – почепити сумку з фотоапаратом поверх наплечника через плече і так йти. Незручно. Далі я пробував за прикладами колег чіпляти сумку на поясний ремінь наплечника. Цей варіант теж не пішов – пояс починав зїжджати під вагою, доводилось його затягувати, сумка розгойдувалася, парила, тощо, тощо.

Дехто зі знайомих користувався торс-паком. Така хитра сумка для фотоапарата і об’єктивів, яка надівалася наперед через плече. Позичив, спробував, не сподобалось. Під наплечник вдягати – якось підтискає. На наплечник – з’їжджає, та й некомфотно якось.

Kata (Manfrotto bags) torso pack. Фото з сайту виробника.

Kata (Manfrotto bags) torso pack. Фото з сайту виробника.

Після того довгий час я ходив з фотоапаратом в сумці, а сумка в наплечнику. Абсолютно немобільно, але ходити зручно, та й фототехніка схована від чужих очей і гілочок-крапельок 🙂 Іноді жертвував силами, коли доводилося знімати, а потім бігти доганяти групу. Іноді жертвував фотографіями. Зрозуміло, що це мені не дуже підходило, і я шукав альтернативу.

На цьому фоні виглядав спасінням ремінь виробництва Kata (зараз ця фірма виробляє сумки та інші аксесуари під маркою Manfrotto bags). В нього було два карабіна, які можна було чіпляти на лямки наплечника. Получалося, що фотоапарат висить не на шиї, а на лямках, які м’яко розподіляють вагу на плечі. Цей варіант був непоганим, якщо стояти на місці 🙂 При ходьбі фотоапарат розгойдувався, особливо коли місцевість була нерівна, і боляче лупив по грудях. Крім того, щоб зняти наплечника або знімати в портретній орієнтації, доводилося відстібати фотоапарат. Одним словом, цей ремінь досі служить мені добру службу, як зручний ремінь на шию, і все.

Карабіни на ремені Kata C-Strap PL. Фото з сайта виробника.

Карабіни на ремені Kata C-Strap PL. Фото з сайта виробника.

Врешті, нещодавно в одного західного фотографа в блозі прочитав про ще один спосіб носіння фотоапарата. Для цього не дуже в нас відома фірма Peak Design випустила хитрий пристрій, Capture PRO Camera Clip. По суті, це дві пластинки, які стягуються одна з іншою великими гвинтами, таким чином закріпляючись на ремені або наплечникові. На камеру кріпиться площадка, сумісна (о диво!!) з штативними головками ARCA (є й інші варіанти площадок). Камера з площадкою вставляється в паз на пристрої і закріпляється так само, як це було б і на штативі. В дії це виглядає ось так:

Ходьбі з трекінговими палицями фотоапарат не заважає (принаймні мені).

Ходьбі з трекінговими палицями фотоапарат не заважає (принаймні мені).

Конструкція міцна і доволі надійна. Я кріплю цей пристрій на лямку наплечника, і ходити так доволі зручно. Сам пристрій в мене недавно, поки я пробував його лише з нормальними наплечниками з плотними лямками (Deuter Aircontact pro, Deuter Futura 32 AC). Не знаю, як поведе себе він у зв’язці з ультралегким, треба пробувати. Навіть з незачепленим поясним ременем, ходити дуже комфортно, нічого нікуди не б’є. При цьому я носив дуже нелегку фотоконструкцію загальною вагою далеко поза півтора кілограми. Для тих, хто орієнтується в Карпатах – в тестовому фотопоході я пройшов Боржаву від траверсу біля Плаю до Великого Верху, і назад до самого Воловця. Плечі не боліли, різниці у навантаженні практично не відчувалося (хоча я намагався це на всякий компенсувати, закріпивши воду з іншого боку наплечника). Інші походи були менш тривалі, і абсолютно комфортні. Коли буде більше досвіду походів, відпишуся ще. Ще двоє друзів після моїх випробувань придбали собі цю кліпсу, за відгуками – з дуже легким наплечником починає перекошувати. З наповненим і важчим ходити зручніше. Ну, або затягувати лямки.

Пристрій нагадує гібрид штативної голови з кріпленням до наплечника.

Кріпиться затягуванням гвинтів. Для особливо товстих лямок можна докупити довгі гвинти, але мені було нормально для Deuter'івських, які зовсім не худі. Через кілька тижнів використання я зняв для фото,  лямка виявилася дещо деформованою, і поки не відновилася - пінка всередині "сплюснулася". В цьому місці вона жодним чином не є функціональною, прото мати цей момент на увазі може бути потрібно, якщо ви плануєте наплечник перепродати.

Кріпиться затягуванням гвинтів. Для особливо товстих лямок можна докупити довгі гвинти, але мені було нормально для Deuter’івських, які зовсім не худі. Через кілька тижнів використання я зняв для фото, лямка виявилася дещо деформованою, і поки не відновилася – пінка всередині “сплюснулася”. В цьому місці вона жодним чином не є функціональною, прото мати цей момент на увазі може бути потрібно, якщо ви плануєте наплечник перепродати.

Є варіанти кріплення і на пояс/поясний ремінь, для цього навіть є ще додатковий аксесуар, який спрощує кріплення і робить його зручнішим. Також корисною є можливість кріпити камеру під кутом – тоді зручно на ходу міняти об’єктиви. Ну і дуже, дуже зручним є те, що все це кріпиться за допомогою штативної площадки – просто відстібнув від наплечника і поставив на штатив, все. Нічого нікуди не перекручувати.

ARCA-plate. Має складане “вушко”, щоб було можна відкрутити без інструментів. Прикручувати до фотоапарата краще все-рівно ключем-шестигранником (теж йде в комплекті) – так міцніше.

З кріплення камера виймається натисканням червоної кнопки і витягуванням вгору з пазів. Однією рукою це зробити практично нереально, двома – дуже просто. Щоб вставити камеру в кріплення, достатньо просто вкласти площадку в пази і провести вниз до чіткого “клац”. Червона кнопка повертається для додаткової впевненості, ще для додаткової фіксації є спеціальний гвинт збоку. Загалом PRO варіант дуже надійний, але я все-рівно на всякий закидаю ремінь через шию, коли фотоапарат на лямці наплечника.

Червона кнопка дозволяє зняти фотоапарат.

Червона кнопка дозволяє зняти фотоапарат.

Поки що цей варіант найкраще, що я пробував. Є більш легкі площадки для мильниць і GoPro. Є й альтернативи інших виробників, зрозуміло, проте мені Peak Design’івський видався найцікавішим.

Деякі цікаві нюанси:

Фотоапарат можна закріпити і під кутом (принаймні саме мій тип площадки), тоді легше міняти об'єктиви.

Фотоапарат можна закріпити і під кутом (принаймні саме мій тип площадки), тоді легше міняти об’єктиви.

 

Для кращої стабільності можна перетягнути поверх об'єктива грудною стяжкою, якщо її довжина дозволяє. Мені це необхідним не було.

Для кращої стабільності можна перетягнути поверх об’єктива грудною стяжкою, якщо її довжина дозволяє. Мені це необхідним не було.

 

В базі є отвір, різьба якого співпадає з різьбою штативних голів. Теоретично, це може бути корисним, якщо щось сталося з штатною головою штатива. Як основний варіант, це, звичайно, не дуже добрий вихід.

В базі є отвір, різьба якого співпадає з різьбою штативних голів. Теоретично, це може бути корисним, якщо щось сталося з штатною головою штатива. Як основний варіант, це, звичайно, не дуже добрий вихід.

© Sasha Bystrikov

За допомогу з фото дякую Арсеній Чистяков, Костя Лещенко і Микола Матрохін

PS Пост не рекламний і абсолютно безкоштовний, просто хочеться, щоб люди знали і про комфортніші варіанти носіння фотоапарата, ніж як камінь на шиї.

PPS Якщо раптом таки надумаєте купляти, в інтернеті є купа кодів на знижки порядка 10%, шукайте (бувають і кращі розпродажі, але рідко).

Advertisements

7 comments

  1. Круто.Обов’язково тре буде придбати. КАТА останнім часом вже набридла, та й багато кадрів пропускаєш – ліньки камеру з кофру витягати.

  2. Як я вчасно сюди зарулив і прочитав… якраз задумувався а тут бац – маєш всі відповіді готові 🙂 дякую, Саша.

    1. Не факт, що всі, тут лише мій досвід 🙂

      Шкода, що на нові статті щось не зберуся. Навіть вже написане довести до ладу натхнення не стає.

      1. Один з варіантів (власне, той з платформою на лямку рюкзака) мене зацікавив. Перегляну дещо свої думки стосовно зйомки в подорожах та, може, якраз ним і займусь. Бо цінничок на разі мене дещо заспокоїв.

        1. Та платформочка в мене є, якщо будеш в наших краях – можемо перестрітися, глянеш. Цінник там по-різному буває. В них був добрий розпродаж на чорну п’ятницю. Ще на сторонніх, типу B&H, магазинах, бувають дешевші вони.

          З нюансів, то не є L-bracket. І якщо зовсім легкий рюкзак, може бути некомфортно, буде перекос.

        1. Буду намагатися. Може більше зніматиму, то й писатиму більше. Бо маю переконання, що краще не писати, аніж писати без настрою.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s