Навіщо я обробляю свої фото? Коли зупинитися в обробці?

Коли людина починає освоювати фотошоп, вона не шкодує нікого – ні рідних, ні друзів, ні домашніх улюбленців!
© Народна творчість

Як ми вже говорили, практично будь-яка фотографія так чи інакше отримує свою порцію обробки. Проте в кожного фотографа є своя певна межа, до якої він вважає фотографію “чесною”. Сьогодні спробую розповісти, навіщо я обробляю свої фото, і коли я вважаю за краще зупинитися.

Почати варто з того, що з досвідом практично будь-який кадр я знімаю вже з думкою про обробку. Наприклад, я намагаюся оцінити, скільки деталей вдасться витягнути з “чорноти” в тінях, скільки можна буде витягти з пересвітлених областей. Якщо бачу, що перспективи не дуже райдужні, то зі штатива знімаю декілька кадрів з різними експозиціями – звичайний, темніший, світліший, і потім об’єдную їх в один, з добре проекспонованими деталями в усіх областях.

Тут, незважаючи на доволі великий діапазон яскравостей сцени, додаткова обробка практично взагалі не знадобилася - натомість я використав під час зйомки градієнтний фільтр

Тут, незважаючи на доволі великий діапазон яскравостей сцени, додаткова обробка практично взагалі не знадобилася – натомість я використав під час зйомки градієнтний фільтр

Звичайно, що зазвичай це є дуже приблизний план обробки і, в дійсності, в голові цей план виникає практично “на автоматі”, без додаткових роздумів – суто на основі попереднього досвіду. Основна мета цього плану – не залишити поза увагою якісь речі, які потім неможливо буде виправити. Те саме стосується не тільки обробки, але і композиції наприклад – кадр з неправильно обраною точкою зйомки можна лише перезняти, тому краще наперед подумати.

Коли матеріал відзнято, я сідаю за його обробку. Метою моєї обробки (на сьогодні) зазвичай є три найважливіші речі:

  • Якнайкраще передати ті емоції, які спонукали мене натиснути на кнопку. Сенсом цього є – якщо я під чай зйомки думав “Ух ти ж який схід сонця”, то глядач має думати при перегляді точно так само.
  • Усунення технічних недоліків камери – недостатній діапазон, шумність тощо
  • Зробити фотографію найбільш зручною для перегляду. Це включає в себе багато речей, від контрасту до різкості, і про це ми поговоримо окремо пізніше.

 

Зазвичай обробка займає лише хвилину або дві - в цьому випадку, наприклад, я поміняв профіль камери в RAW-конвертері на “Camera - Landscape” (підкреслив кольори), зсунув точку чорного, додав незначне він’єтування (останні дії - додали об’єм). Ліворуч - кадр з камери  “як є”

Зазвичай обробка займає лише хвилину або дві – в цьому випадку, наприклад, я поміняв профіль камери в RAW-конвертері на “Camera – Landscape” (підкреслив кольори), зсунув точку чорного, додав незначне він’єтування (останні дії – додали об’єм). Ліворуч – кадр з камери “як є”

Вищенаведені цілі багато в чому визначають, де для мене закінчується “чесність” фотографії. Якщо я був вражений яскравими фарбами осені, в мене може виявитись необхідність при обробці дещо підняти насиченість. Якщо мене зачепила наявність зірок в темнішій частині неба під час заходу сонця, я докладу всіх зусиль, щоб показати це глядачеві. Часто для цього доведеться зняти два кадри (або й більше) і потім їх об’єднувати. Я особисто не вважаю це проблемою – я лише усуваю недолік камери, яка нездатна захопити темну частину неба і яскраве сонце одночасно. Так само не є проблемою об’єднання кількох кадрів у панораму. Для себе внутрішньою умовою я ставлю необхідність зняти всі кадри в один час (умовно – хвилини-години-вечір) з одного місця (практично завжди – зі штатива). Наприклад, заглавний кадр цієї статті складений з двох, знятих послідовно – на одному мені вдалося спіймати яскравий метеор, на іншому я ліхтариком підсвічував костел. Результат містить світліші області з обох кадрів.

Для мене також немає нічого поганого у незначній ретуші – забиранні якихось поодиноких елементів (типу сміття або ж пилу на матриці) з фотографії. Проте я категорично проти внесення в фотографію додаткових елементів, особливо якщо це привносить якийсь новий зміст. Навіть тоді, коли в цьому місці вже щось подібне було. Наприклад, якщо сонце пересвітлило і ”вибило” в суцільно білу область, я навряд добре поставлюся до замальовування поверх нового сонця з гарними промінцями якимось плагіном. Бо сонце є сильним “гравцем” в фотокадрі. Хоча, якщо метою є фотографія на стоки – це комерційно цілком виправдано.

Цей кадр я викладав у такому вигляді в якості експеримента. Було багато думок, хтось в захваті, хтось дорікав зловживанням HDR. Про штучне сонце коментарів не було. Сонце було додано плагіном до фотошоп Red Giant - Knoll Light Factory

Цей кадр я викладав у такому вигляді виключно в якості експеримента. Було багато думок, хтось в захваті, хтось дорікав зловживанням HDR. Про штучне сонце коментарів не було. Сонце було додано плагіном до фотошоп Red Giant – Knoll Light Factory.

Іноді, щоправда, буває доцільно провести мінімальну корекцію по пересвітленому небі, якщо з якихось причин кадра з кращим немає або неможливо його використати. В цьому випадку я можу піти на це, якщо небо не несе особливого змісту в фотографії (поодинокі області між гілками, наприклад), і “біле” небо сильно псує кадр. Проте це дуже рідкісні і поодинокі випадки, які скорше є виключенням.

Тут не було можливості зняти декілька дублів для неба через вітер, тому я підправив його колір у фотошопі. Така правка – дуже рідкісний виняток, і дуже-дуже рідко коли я вважаю кадр гідним того, щоб рятувати його суть таким втручанням. Праворуч – кадр з “чесним” небом, знятий півгодини раніше.

Також я негативно ставлюся до заміни неба в фотографії на небо, зняте заздалегідь (в інший день або в іншому місці), коли погода не радує. Такі спроби я відношу до комп’ютерного мистецтва і вважаю, що до фотографії вони відносяться лише опосередковано.

Знята в околицях домівки осінь чудово доповнилася небом, знятим кілька років тому за сотні кілометрів. Результат, очевидно, до фотографії має відношення дуже опосередковане, хоч і виглядає доволі ефектно. Ліворуч - кадр зі справжнім небом.

Знята в околицях домівки осінь чудово доповнилася небом, знятим кілька років тому за сотні кілометрів. Результат, очевидно, до фотографії має відношення дуже опосередковане, хоч і виглядає доволі ефектно. Ліворуч – кадр зі справжнім небом.

© Sasha Bystrikov

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s