Куди “покласти” горизонт?

Ходили на фотополювання. Завалили десять горизонтів.

© Народна творчість

Мабуть, немає більш поширеного жарту серед фотографів, ніж про “завалені” горизонти в тій чи іншій формі. І якщо нахилена лінія горизонта викликає в глядача очевидний дискомфорт, і шляхи усунення цього недоліка очевидні, то саме позиціювання горизонта в кадрі викликає багато запитань.

Література нерідко буває категорична – горизонт:

  • не можна класти по центрі кадра
  • потрібно розмістити на лінії, яка ділить кадр у співвідношенні 1:2, тобто на три різні частини.

Давайте спробуєм розібратися, що стоїть за цими рекомендаціями і чи завжди варто їх категорично дотримуватися.

Чому горизонт не можна класти по центрі кадра? Зазвичай пояснень цього уникають – просто кажуть “помилка, уникайте” та й годі. Парадоксом при цьому є те, що новачки зазвичай підсвідомо і розміщують горизонт по центрі – орієнтуючись на нього. В реальності горизонт – як чітка лінія – по центрі кадра провокує нашу підсвідомість на очікування якоїсь симетрії або рифми в верхній і нижній частинах фотографії. Так вже вона, підсвідомість наша, влаштована. І коли вона не знаходить того, що хоче, виникає відчуття дискомфорту і незбалансованості. Крім того, частини кадра, поділеного горизонтом навпіл, можуть бути просто нерівноважними – одна важча за іншу. Ще одна можлива проблема – кадрові не вистачатиме “повітряності”, коли неба замало – кадр виглядатиме затиснено.

В горах поняття горизонту доволі умовне

В горах поняття горизонту доволі умовне

Чи можуть бути виключення? Звичайно! В деяких випадках розміщення елементів у верхній та нижній частині кадра створює збалансовану композицію. Найкращим прикладом є кадри, в яких є відображення неба чи інших об’єктів у воді. Підсвідомість знаходить рифму, якої очікує, та й частини виходять однакові “по вазі”. В таких фотографіях лінія горизонта по центрі часто – найкраще рішення.

Дзеркальний ефект від відображення у воді підсилено не лише розташуванням уявного горизонта по центрі, але і перевертанням кадра

Дзеркальний ефект від відображення у воді підсилено не лише розташуванням уявного горизонта по центрі, але і перевертанням кадра

Іншим виключенням можуть бути кадри, коли лінія горизонта має другорядний характер, і кадр будується навколо інших ліній, які сильно переважають.

Смереки і лінії гір сильно переважають над рештою кадра, тому розміщення горизонта по центрі не кидається в очі

Смереки і лінії гір сильно переважають над рештою кадра, тому розміщення горизонта по центрі не кидається в очі

Нарешті, іноді ви свідомо можете хотіти викликати дискомфорт за рахунок поділу кадру навпіл – як творча задумка.

Дерево наче “зв’язує” рівноцінні по вазі небо і землю

Тепер трішки про класичне розміщення горизонта – на третині кадра. Такий варіант є популярним і в багатьох випадках є дійсно найкращим рішенням. В цьому випадку лінія горизонта (яка зазвичай є однією з сильних ліній, навколо якої побудована вся фотографія) потрапляє в один з центрів уваги. Такі кадри виглядають добре збалансованими. Проте, чи можна робити виключення? І знову відповідь – так. Причому сам я такі виключення роблю дуже і дуже часто, тому не сприймаю це правило як правило 🙂 Наприклад, іноді буває доцільніше розмістити горизонт низько.

Великий простір навколо Олеського замку підкреслює велич неба і природніх сил

Великий простір навколо Олеського замку підкреслює велич неба і природніх сил

В такому випадку робиться більший акцент на небо; фотографія виходить більш “повітряна”, настрій фотографії акцентує велич неба. Також це дозволяє уникнути нецікавих ділянок в “земній” частині краєвиду.

В інших випадках можна включати зовсім незначну частину неба. Часто так роблять, коли небо не має хмарності і виглядає однорідно і нецікаво; або ж потрібно зберегти небо лише для завершеності кадра, але основний акцент робиться на землю.

Однорідне небо безжально   залишене поза межами кадра

Однорідне небо безжально залишене поза межами кадра

Так само буває варто чинити із великими ділянками однакової, монотонної рослинності:

Незвичний тип хмари - основний об'єкт на цьому фото, тому виявилося досить захопити лише трішки трави на передньому плані, гір, а решту зайняло небо

Незвичний тип хмари – основний об’єкт на цьому фото, тому виявилося досить захопити лише трішки трави на передньому плані, гір, а решту зайняло небо

Крім таких “екстремальних” варіантів, можна зміщувати горизонт від третини кадра менш суттєво. В таких випадках досягається більший акцент відповідно на частині, яка збільшується – небі чи землі.

 

 

One comment

  1. О, це одна із головних болей — забув при зйомці за це, чи поспішав, потім дивишся на комп’ютері кадри і думаєш, що показати, щоб люди не засміяли.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s